Милі янголи невиспані.
Синь – під крилами закляклими.
Зорі – хворобливим висипом
Над моїм селом наляканим.
На одвірках хат зруйнованих
Зріст душі позначать рисками –
Всіх, у рай евакуйованих,
Милі янголи невиспані.
Скільки болю, крику, мороку
У Херсоні, Бучі, Гнівані.
Тільки громом небо порівну
Ділять янголи розгнівані.
Вбивцями, а не героями,
Ви чому прийшли зі зброєю
На мої поля усміхнені,
Де зі снів світання зіткані?
Ви чудовим краєм марили,
Хижоокі, наїжачені?
Геть ідіть, поки не вдарили
Янголів мечі освячені.
Зрадженим своєю долею,
Пізно, пізно буде каятись,
Як над ріками і долами
Сміх небесний розлягається.
Геть іди, навало, нетрями –
З Конотопів, Сум і Ямполів –
Де калини гнівні кетяги,
Не гніви веселих янголів.
23 квітня 2024 року
Дані опрацьовуються...