Подруга

Джейн Ейр, Боварі і Д’Ебервіль Тес –

Укриті пилом полиці.

Вона – найтихіша зі сплячих принцес.

Їй акредитація сниться.

 

Її не хвилюють чужі дітлахи

І злами чужих траєкторій.

Далеко видно міські дахи

Із вікон аудиторій.

 

Хто б викрасти міг у лекцій і книг

Її, задумливу бранку?

Так затишно в цих коридорах старих

Ясного грудневого ранку.

 

А вдома – о, втіха самотніх сердець! –

Бон Джові та Райс і Вебер.

Даремно скиглить нудний удівець

І жити кличе до себе.

 

Ой, прошу вас, теж мені, віщий Олег!

Вже краще поспати зрання

І часом ловити в очах колег

Приховане кепсько питання:

 

«Хтось є у тебе? Ану колись!»

Та звісно – герой столикий.

Тепер – «єретик», а був же колись

Блакитнооким Міккі.

 

Позаду і так – чимало імен.

За когось та можна б віддатись.

Та тільки, щоб путній зробити катрен, –

По-справжньому слід закохатись.

 

І може, буде ще в неї все,

І дуже скоро – як знати?

На ранок білий сніг занесе

Й засліпить вікна кімнати.

 

А поки – у скроні стриманий біль

Віщує прихід снігопаду.

А поки – пора кавувань і застіль,

І мріям не дати ради.

 

А поки – дзвінки із далеких міст –

Як вітром – по лісосмузі,

І снігом засипаний переїзд

В дорозі затримує друзів.

 

А поки – нічне кружляння завій,

І регіт, і гра у фанти.

А в ніч на перше насняться їй

Блакитні очі Х’ю Гранта.

 

10 грудня 2024 р.