Тут війна, перехожий. А вечір – до болю звичайний.
Денна спека стомила. (О, вітре, хоч зараз війни!)
За хребтами дахів зачаїлись Поділ і Почайна,
І Кудрявець, і Пуща – на другому році війни.
Просто вечір як вечір, і сутінки виповзли з балки.
Над озерами – сиві тумани, на травах – роса.
Наш будинок живе, і сусід – мудрагель і рибалка –
На вечірню прогулянку вивів триногого пса.
Ми складаємо ціну маленьким щоденним сюжетам,
Поки сонце призахідне лагідно світить для нас,
А вночі над селом пролітають крилаті ракети,
І відлунює в скронях нічний пошматований час.
Ціпеніють у темряві наші безсонні квартири.
Всі – в ковчезі однім, у нутрі одного корабля.
І далеко світанок, і кожному буде по вірі,
І до бою встає опівнічна серпнева земля.
Ніч виводить полки нашорошених тіней із лісу,
Батальйони сновидні корчів і кошлатих химер,
І погрожує спалахам в небі тонесеньким списом
Кожна очеретина над спокоєм чорних озер.
Наші помисли денні й буденні, дрібні і гріховні,
Виб’ють вибухи з пам’яті й душ – хоч кричи, хоч молись,
І земля повстає проти зграї, і місяць у повні
Разом з прапором щоглою в синю здіймається вись.
Тут війна, перехожий, і ця ненастанна тривога –
Знак, що всі ми живі, як би там не було.
В тихий час молитов розкажи милосердному Богу
Про людей і будинки, про ліс і далеке село,
Про сади і дороги, п’янку далину невідому,
Надвечір’я і плесо, і холод нічної роси.
Тиху ніч благодатну для кожного двору і дому,
Для землі, і річок, і небес – попроси.
30-31 серпня 2023 р.
Софіївська Борщагівка
Дані опрацьовуються...