(З циклу «Сонети Перемоги»)
Вона нам увижалась попервах
Усміхненою Дівою Святою,
Що пройде тріумфальною ходою
По наших вільних селах і містах.
Її ж предтечі — смерть, і кров, і жах,
Самопожертва тих на полі бою,
Що затулили нас усіх собою,
Лишивши рідних назавжди́ в сльозах.
…За обрієм стоїть вона в жалобі,
Неначе Мироносиця при Гробі,
Німа, не підіймаючи очей,
Повита смерти крижаною тінню…
Хай стане сили їй у час оцей
Зробити крок назустріч Воскресінню!
11–12.ІХ.2023
