На прошу рушили ми разом,
Почувши таємничий зов,
Щоб під склепіннями церков
Душевним гоїтись уразам.
Що нам було дороговказом?
Вела нас віра чи любов?
На прошу рушили ми разом,
Почувши таємничий зов…
І, серця корячись наказам,
Насправді кожен з нас немов
Назустріч іншому ішов,
Тим самим сповнений екстазом.
На прощу рушили ми разом…
1–2.ІІІ.25
Дані опрацьовуються...