Підходять, з ельфійською млостю в очах,
До астролябійського стенду, —
Чарує їх Толкін, і зносить їм дах
Від мандрів у казку й леґенду.
Для них ми працюємо з давніх-давен,
Та кожен із них — мов дитина:
Вже мало їм Берена і Лутієн,
Загибель подай Ґондоліна…
27.IX.18
