У цій тривалій, обложній, тягучій зливі
під безнадійний стукіт крапель у тумані
не дослухайся до пророцтв: вони брехливі,
не вір у власні відчуття: вони обманні.
З боліт вогнем пашить дракон семиголовий –
та тридцять три богатирі глядять, байдужі…
Могутній велетень руками гне підкови,
А мудреці будують мур навкруг калюжі.
А де твій брат, скажи? Коханий де, єдиний?
Де подорожній – той, що душу відморозив?
Густий туман. Червоні краплі горобини…
Згубилась Герда у снігах на півдорозі.
Дані опрацьовуються...