Залишки снігу доїсть наполегливий дощ.
Білі замети у квітні – легка його здобич.
Злива цвітіння цей світ пелюстками оздобить –
від закапелків до щиро розгорнутих площ.
Ще одну зиму прожито – тривожну, важку.
Рік затяжної війни руйнував і калічив.
Стали терплячими і мовчазнішими вдвічі.
Стали мудрішими –
що там іще на віку?
А на Майдані – знамена, букети, свічки
попід новими портретами юних і літніх
воїнів Світла.
У лютому, березні, квітні –
знов їх побільшало:
клешні в біди беручкі.
Дані опрацьовуються...