Трошки тривожно, але знов треба ремонтувати хребет. І головне, я розумію, що кращим він в мене вже не буде ніколи, бо просто вже нема куди 
Друзі, бережіть здоров’я замолоду! Ну я сподіваюсь, що наступного, 2020-го року знову матиму вигляд хоча б такий, як на нинішньому фото. А що? Вишиванки та пошиті мною спіднички мене дочекаються. А мальви зацвітуть вчасно.
“Пора цвітіння мальв і тверезіння глузду…”.
Дані опрацьовуються...