Кілька днів тому я вдруге розіслала листи всім авторам нашого “Рівнодення”. Цього разу — з проханням нарешті почати користуватись сайтом. Але складається враження, що це місце в інтернеті кимось зурочене. Оля Башкірова подзвонила і знову зникла. Наталя навіть не з’являється.
Вочевидь, дівчата, не так вже й потрібен був сайт?
Почекаємо ще півроку-рік, а тоді щось зміню.
Мені мріялося про місце творчих зустрічей, де можна ознайомитись з новими творами колег, розмістити й почитати вірші улюблених поетів, порадитись щодо нового твору і надихнутись, написати щось нове, знаючи, що його прочитають.
Шкода.
Дані опрацьовуються...