Який мороз несамовитий,
які беззахисні сади,
як личать сині оксамити
столам із білої слюди!
Як застилав їх довго вечір
і як їм заздрили гілки!..
В якій невинності овечій
скрадались сутінок вовки!..
Як всюди моторошно й гарно,
які величні і святі
із піднебесної книгарні
сіяють книги золоті!
Які в них вічні й мудрі теми,
яке багатство світлих знань!..
…І як я скучила без тебе —
аби ти знав, аби ти знав!..
Дані опрацьовуються...