Вдерлись поночі оружні у двір,
І ворота полягли від сокир…
Вже мальованих немає воріт,
розкришилися ворота, як лід.
Онде недруг і на призьбу проник,
знай рубає все навкруг!.. Чути крик…
Знай посипались тріски і скіпки
Під ударами лихої руки…
Заіскрило, загуло – ще лиш мент –
Двері впали і одвірки ущент!
Тінь у сінях – знову тінь – вороги
Все спустошують і тнуть до ноги!
Три кімнати і криваві сліди…
Ґвалт! Рятуйте від біди – від біди!..
У вікно! Тікати в сад!.. Далі бір…
Вдерлись поночі оружні у двір…
вересень 1939
Zygmunt Jan RUMEL
ZAJAZD
Zajechali nocą zbrojni przed dwór –
Toporami wyrąbali wrót zwór…
Malowanych – malowanych wrót –
Co zaporą skrzypiały u kłód…
Rozrąbali wtargnęli – i w głąb…
Wrzask zahuczał… Odźwierza rąb!
Posypały się w drzazgach skry –
Pod toporów ciosem – jak kry…
Posypały się skry od drzazg –
Runął w cień – runął w sień dźwierców trzask!
Sienią w sień – cieniem w cień – druga sień –
Rąbać sień! Rąbać cień! Rąbać w pień!
Cień już padł – sieni dwie – komnat trzy!
Krwawy ślad… Jakiś krzyk!… Iskier skry!
Oknem w sad! Ratuj! Mord!… Dalej bór…
Zajechali nocą zbrojni przed dwór…
wrzesień 1939
