Голубили мене дві Матері-Вітчизни,
І перша з них бурштин мені вплітала в чуба,
А друга – лірниця – під плескіт урочистий
порогів річкових заводила про згубу.
Одна вела танок золотосяйний – другa
За смертю сліпо йшла у захмелілім танці.
Одна була блакить і босонога туга,
А друга – півня крик і брязкіт кіс повстанців.
Дві Матері мене навчили мови, наче
Сплелися пасма два – лиш кров росою бризне.
І серце, надвоє розколюючись, плаче, —
Дві половини, як дві Матері-Вітчизни…
липень 1941
Zygmunt Jan RUMEL
DWIE MATKI
Dwie mi Matki-Ojczyzny hołubiły głowę –
Jedna grzebień bursztynu czesała we włos
Druga rafy porohów piorąc koralowe
Zawodziła na lirach dolę ślepą – los…
Jedna oczom tańczyła pasem złotolitym,
Czerep drugą obijał – pijany jak trzos –
Jedna boso garnęła smutek za błękitem –
Druga kurem jej piała buntowniczych kos.
Dwie mnie Matki-Ojczyzny wyuczyły mowy –
W warkocz krwisty plecionej jagodami ros –
Bym się sercem przełamał bólem w dwie połowy –
By serce rozdwojone płakało jak głos…
lipiec 1941
Дані опрацьовуються...