Ще й крила день розправити не встиг –
Аж на біду сирена прокричала:
Спинив автобус свій щоденний біг,
І німота всю вулицю скувала.
Куди припаде поворот штурвала,
Коли вже сяде той злощасний МіГ…
І раптом – з гілки струшуючи сніг,
Синичка на тополі заспівала.
І спів її – дзвіночком на морозі –
Кидає виклик навісній загрозі,
Яка два роки висить, наче гніт;
І вже немає сумнівів у тому,
Що як і буде в Києві приліт –
То буде це приліт птахів додому.
18.01.2024
