Весняний приліт

Ще й крила день розправити не встиг –

Аж на біду сирена прокричала:

Спинив автобус свій щоденний біг,

І німота всю вулицю скувала.

 

Куди припаде поворот штурвала,

Коли вже сяде той злощасний МіГ…

І раптом – з гілки струшуючи сніг,

Синичка на тополі заспівала.

 

І спів її – дзвіночком на морозі –

Кидає виклик навісній загрозі,

Яка два роки висить, наче гніт;

 

І вже немає сумнівів у тому,

Що як і буде в Києві приліт –

То буде це приліт птахів додому.

 

18.01.2024

Липень 10, 2024, 11:47
Кількість переглядів - 5
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)