Олена О’Лір Березень 3, 2016 о 08:32 Енотеру — лише не рожеву, а жовту — оспівав у віршах Ігор Качуровський: Люблю передосінні надвечір’я, Коли спадають яблука з гілок І дальні, ледь накреслені верхів’я Нагадують застиглий оболок. Жар-птиця осени багрянопера Ще не спустилась на ліси й поля, І по ночах остання енотера Мосяжні диво-чаші розтуля. Від ночі і до смерку має жити Недоторканна світлість жовтини. Тож якось сумно бачити ці квіти: Лише одну добу цвітуть вони… 14.ІХ.1997 (з циклу «Ліричний нотатник») Увійдіть, щоб коментувати ↓
Енотеру — лише не рожеву, а жовту — оспівав у віршах Ігор Качуровський:
Люблю передосінні надвечір’я,
Коли спадають яблука з гілок
І дальні, ледь накреслені верхів’я
Нагадують застиглий оболок.
Жар-птиця осени багрянопера
Ще не спустилась на ліси й поля,
І по ночах остання енотера
Мосяжні диво-чаші розтуля.
Від ночі і до смерку має жити
Недоторканна світлість жовтини.
Тож якось сумно бачити ці квіти:
Лише одну добу цвітуть вони…
14.ІХ.1997 (з циклу «Ліричний нотатник»)