Вийти на головну сторінку
Літературно-мистецький портал

Стежте за нашими оголошеннями

2019_Kyiv_prezentacia_Mask_Sitka_READY.cdr

26 жовтня о 16:00
у Національному музеї
літератури України
відбувся
поетично-пісенний вечір
Лариси Вировець
«Маскувальна сітка».

Нові вірші

ТИХИЙ ДІЛ

(Спенсеріанський сонет)
 
Тут вечорами хор жагучий жаб,
Мов мережанку, колискову плів.
Це тут повітря чистого єдваб
Сповняли ранком співи солов’їв.
 
Будив ласкавий легіт шум гаїв,
Що мріють у величній тіні гір,
Прозор озер і золото ланів:
Краса повсюди, лагода і мир.
 
Тут древній люд навчився з давніх пір
Плекати, наче сад, прадавній ліс.
Здається кожен дім тут, кожен двір
Людьми не був мурований, а зріс.
 
Тут спокій в душу увійшов мою
І я життя, мов мед, поволі п’ю.
 
13-14.05.2020
Травень 20, 2020, 12:45

СЛІПИЙ ЧАКЛУН

Вже кілька літ минуло, як на мене
Згасивши зір, упала мла. Забрав
У мене морок все: берили трав,
Блакить небес і листя лип зелене.
 
Де ти тепер, скажи, моє натхненне
Мистецтво чарів, що я ним палав?
Моє життя – цвілий холодний став,
Порожнє існування нескінченне.
 
Безсилі чари проти сліпоти.
Лиш з пам’яті я можу ще плести
Мереживо закляття таємниче.
 
Де ви, мої труди? Все нанівець!
Живу: напівлюдина-напівмрець.
А смерть не йде, хай як її я кличу.
 
15-17.10.2016
Травень 13, 2020, 17:26

Бельгійський шоколад

Чарівні мушельки, хоч не з глибин морських
і не перлини - праліне в собі сховали,
розкрились на столі в казковий акростих,
а в ньому - океан, і риби, і корали.
 
Солодкий океан, солодка в нім вода,
солодкі течії в невпиннім їхнім русі,
солодкі устриця, і мідія руда,
і коники морські, й креветки довговусі.
 
То невідомо де магічні дві ріки
впадають в океан - молочна й шоколадна,
і все там наче сон, і все там навпаки,
навряд була б душа цим чарам непідвладна.
 
А спробуєш на смак - пікантний він доволі:
від моря все-таки лишилась дрібка солі.
 
6.04 - 8.05.2020
Травень 11, 2020, 10:33

Сонет («А головне — це вітер ходовий...»)

Стою на бальконі, сама, в вишині…
 
Аннетте фон Дросте-Гюльсгоф
у перекладі Ігоря Качуровського
 
А головне — це вітер ходовий,
Аби напнув розслаблені вітрила,
Аби під ним аж щогла забриніла,
Аби ожив легкий кораблик мій.
 
Аби на прові різьблено-стрункій
Наяда стрепенулась білотіла,
Аби й душа моя затріпотіла, —
О вітре животворний, вій же, вій!
 
Аби затерплі зарипіли снасті
У напівздивуванні-напівщасті,
Не то вві сні, не то вже наяву,
 
І хвиля вмила палубу солона, —
Й за мрією услід я відпливу,
На борт зіпершись власного балкона.
 
8.V.20
Травень 10, 2020, 9:23

Андрієві Содоморі

Літній поет і тлумач у розмові недавній сказав був:
Котиться світ у Ніщо, марно працюємо ми.
В шані потворне тепер, а чесноти, напевно, байдужі
Людям. Дивись: назавжди гине Природи краса.
Бесіду вивершив він – і знов за переклад узявся:
Вічність і Мудрість його заговорили пером.
Майстре, надія живе, допоки із книги Твоєї
Слово Горація нам, рідним зробившись, звучить.
 
09.03, 30.03.2020
Травень 8, 2020, 13:00

У СКРИПТОРІЇ

У скрипторії рукопис переписує старанно
Молодий чернець, схилившись над пергаментом старим.
І щодня, у спеку й холод так працює він від рана
Аж до півночі глухої, хоч на пальцях в нього рани,
Хоч в очах його часами чи то мла, а чи то дим.
 
О, непросто пробиватись крізь латини хащі темні,
Крізь неоковирний почерк несумлінного писця,
Та юнак не нарікає на роботу надаремно,
Бо знайшов у ній, неждано, тиху радість потаємну,
Про яку ніхто не знає, бо гріховна радість ця.
 
Хтось поемою кохання вкрив широких маргіналій
Цілину. Й чернець уперто свічкою тривожить тьму.
В час нічний, перо відклавши, він читає далі й далі
І тривожать чисту душу неможливі, небувалі
Почуття, яких ніколи вже не звідати йому.
Травень 6, 2020, 11:04

ТЕРЦИНИ НА МОТТО З ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

                                                          Час, Господи, на самоту й покору
                                                            Євген Маланюк. «Серпень»
 
Постій. Замислись. Надійшов-бо час,
Коли ти маєш, врешті, зрозуміти:
Вогонь бажань і мрій уже пригас.
 
Трудів важких плоди й кохання квіти
Ти не зібрав. Тепер, в годину мли,
Не встигнеш доробити й долюбити.
 
Тож зустрічай, без розпачу й хули,
Цю істину, спокійну і сувору.
Лише в молитві голову схили.
 
Час, Господи, на самоту й покору.
 
01-02.01.2016
Травень 6, 2020, 11:02

Бересток


 
Щороку підроста веселий бересток,
Все ширше розгорта зеленокудру крону,
І вже у рівень став моєму він балкону,
Й перекида мені галузку, мов місток.
 
І з ранньої весни вітає він пташок:
Радіє горобцю, дзвінкому вітрогону,
Статечну жалує хрипливицю-ворону,
Синичку чарівну… — від мене лиш за крок.
 
Крилаті гості ці на дереві гостиннім
Спокійно живляться бруньками чи насінням
І не лякаються безкрилої мене.
 
Здається, варто лиш останній крок ступити —
І приймуть лагідно мене зелені віти,
Й нове життя мене, голублячи, гойдне.
 
29.IV–1.V.20
Травень 1, 2020, 14:25

ЙОЗЕФ ЙОАГІМ РАФФ. 11 («ЗИМОВА») СИМФОНІЯ. БІЛЯ КАМІНА

Мороз скував дерев гілля
І снігом вкрилася земля
І всякий звір сховавсь до нір,
Лиш вітер крижаний гуля.
 
У сні зимовім ліс завмер
І крига вкрила гладь озер
І на стежках, де сніг потах,
Людських слідів нема тепер.
 
А в нас в кімнаті тріск полін,
Живим теплом пашить камін,
М’які стільці, бокал в руці
І на столі – вина рубін.
 
А в нас – неспішний плин розмов
І тихе щастя повнить знов
Наш добрий дім, бо здавна в нім
Живе володарка-Любов.
20-21 січня 2018
Травень 1, 2020, 11:12

ЮЛІУС РЬОНТҐЕН. ЧЕТВЕРИЙ ФОРТЕПІАННИЙ КОНЦЕРТ. Larghetto espressivo

Не кваплячись, спадають на траву,
На листя теплі краплі. Спокій, тиша
В вечірнім парку. Обрій все темніший.
І мариться, що я у ніч пливу.
 
Така нечасто випадає мить:
Розбігся натовп, все навкруг примарне
У дощовій імлі, лише ліхтарне
В калюжах жовте світло мерехтить.
 
Звучить, як крапля падає на лист,
Мелодія чудесна, трохи тьмяна,
Немов на дощовому фортеп’яно
Larghetto грає хмарний піаніст.
 
Нікуди не піду. Не пропущу
Ні ноти. І на лавочці обдертій
Сиджу під кленом, наче на концерті,
Вслухаючись у музику дощу.
 
9-11.08.2018
Квітень 30, 2020, 19:43


Сторінка 1 з 39 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 »