Пост успішно перенесено до кошика.
Стежте за нашими оголошеннями
26 жовтня о 16:00
у Національному музеї
літератури України
відбувся
поетично-пісенний вечір
Лариси Вировець
«Маскувальна сітка».
Нові твори на рівноденні
ОНЛАЙН-УРОКИ
Пишається у листі абрикоса.
І котик-флюгер поглядає скоса:
У шумі саду мишку б поганяв!
А де та мишка? Щось нема… Няв-няв!
Уже не ваблять сенсорні панелі,
Вже ноутбук останньої моделі
На столику низькім біля морелі,
І шум давно перемінивсь у Zoom.
Коли ж наука та піде на ум?..
Веб-камера націлена на сад,
А я чекаю слушної нагоди
На слово «Language» пошукати рим,
Щоб вірш утнути розміром старим,
Як ми онлайн долаєм перешкоди –
Студіювання мов іде на лад!
І то нічого, що на слово «Language»
Немає рими ліпшої, ніж «Sandwich», –
Це непоганий символічний ряд,
Що в ньому римуватимуться вправи
Із пахощами випічки та кави.
16-21.04.2020
Червень 29, 2020, 12:13
Голоси (1)
Я не той
Зачаїлись, між хвиль завмерши,
теплі зорі і місяць срібен…
Пам’ятаю, почула вперше:
«Я не той, хто тобі потрібен».
Днів шалених калейдоскопи,
що не зустріч — однак прощання.
Тропи сходжені, збиті стопи…
Де ж ти, серце моє й кохання?
Ми й відійдемо поодинці:
наче кулі — роки, meine Lieben*!
Знову інший говорить жінці:
«Я не той, хто тобі потрібен».
* meine Lieben — мої кохані
теплі зорі і місяць срібен…
Пам’ятаю, почула вперше:
«Я не той, хто тобі потрібен».
Днів шалених калейдоскопи,
що не зустріч — однак прощання.
Тропи сходжені, збиті стопи…
Де ж ти, серце моє й кохання?
Ми й відійдемо поодинці:
наче кулі — роки, meine Lieben*!
Знову інший говорить жінці:
«Я не той, хто тобі потрібен».
* meine Lieben — мої кохані
Червень 15, 2020, 14:39
Голоси (2)
Старе фото
Упізнай в мені нинішній
ту, з фотознімку —
повнощоку, наївну,
з дитинством в обнімку,
в чорно-білому чомусь,
у тінях строкатих,
ще не навчену бісики
в очі пускати,
ту, серйозну, замислену,
ту незнайому,
що, мов равлик,
не кидає власного дому,
ще не знає нічого про безум і горе,
про любов і сум’яття,
про серденько голе...
Придивися уважно —
помітиш прикмети,
старомодні,
як вирізки жовті з газети:
де я надто нестримна
і сором'язлива,
надто категорична
і надто вразлива —
надто щира й відкрита
фортуні на милість...
Бачиш, друже, я зовсім
з тих пір не змінилась
Червень 13, 2020, 17:03
Голоси (2)
Навіяне оповіданням Вільяма Батлера Єйтса «Про Костелло Гордого, Уну, доньку Дермотта, і лихий язик»
Там, на клятому броді, на броді Судьби
Через кляту Брунатну ріку
Незворотного кроку зажди, не роби
І лихому не вір язику.
Хай клене м’якосердя й вагання твоє
Той глашатай задавнених чвар —
Таж кохану твою, а не ворога, вб’є
Розрахований хибно удар.
А вона ж не злякалась ніякого зла,
Горячи у святому вогні,
Коли чашу заручну до тебе пила
Проти волі своєї рідні.
Хоч до неба ти вежі гордині зведи
І хоч як правоту свою ствердь,
Та любов і зневажена — права завжди́,
Решту знищить до каменя смерть.
Але поки не пізно, на броді Судьби
Через кляту Брунатну ріку
Незворотного кроку зажди, не роби
І лихому не вір язику.
7.VI.20
Через кляту Брунатну ріку
Незворотного кроку зажди, не роби
І лихому не вір язику.
Хай клене м’якосердя й вагання твоє
Той глашатай задавнених чвар —
Таж кохану твою, а не ворога, вб’є
Розрахований хибно удар.
А вона ж не злякалась ніякого зла,
Горячи у святому вогні,
Коли чашу заручну до тебе пила
Проти волі своєї рідні.
Хоч до неба ти вежі гордині зведи
І хоч як правоту свою ствердь,
Та любов і зневажена — права завжди́,
Решту знищить до каменя смерть.
Але поки не пізно, на броді Судьби
Через кляту Брунатну ріку
Незворотного кроку зажди, не роби
І лихому не вір язику.
7.VI.20
Червень 13, 2020, 9:18
Голоси (1)
Тріолет
У хмарах, де палало горно, —
Лише жарини розсипні.
Вже скоро стане зовсім чорно
У хмарах, де палало горно.
Хто ж теплий присок дня розгорне
І персня відшука на дні?
У хмарах, де палало горно, —
Лише жарини розсипні.
11.VI.20
Лише жарини розсипні.
Вже скоро стане зовсім чорно
У хмарах, де палало горно.
Хто ж теплий присок дня розгорне
І персня відшука на дні?
У хмарах, де палало горно, —
Лише жарини розсипні.
11.VI.20
Червень 12, 2020, 7:05
Голоси (1)
Стрічка віршів