Стежте за нашими оголошеннями
Київський літературно-меморіяльний музей
Максима Рильського
(вул. Максима Рильського, 7)
3 листопада 2018 року
Початок о 15.00
РІВНОДЕННЯ
Поетичний квартирник у Рильського
Літературне рівнодення має власні цикли,
які не конче збігаються з циклами астрономічними.
У цей ранньолистопадовий вечір на запрошення
Максиміліянів —
хранителів Музею
нашого улюбленого Поета, співця Рівноваги, —
ми, учасниці поетичного гурту «Рівнодення»,
зберемося, аби синхронізувати ритми серця,
почитати для Вас вірші — і не тільки…
Лариса ВИРОВЕЦЬ (Харків)
Надія ГАВРИЛЮК (Київ)
Наталія НАУМЕНКО (Київ)
Ольга СМОЛЬНИЦЬКА (Київ)
Олена О’ЛІР (Київ)
Також у програмі —
поетично-пісенне відео
від Люцини ХВОРОСТ (Харків)
Пост успішно перенесено до кошика.
*****
Достатньо й Вашої присутності
у цій добі — одній на всіх,
аби спалахували сутінки
і мерехтів яскравий сніг.
Аби теплішало і тануло,
співалось, мріялось, моглось.
Аби не каменем — літа мені!
Аби жадалось і велось…
Дні пролітають, наче потяги:
тривожний сон, ранковий чай.
І провідниці заклопотані,
й ніде ніхто не зустріча.
Пробігли пагорби та урвища,
міста та села пронеслись.
І звуки музики — бравурні ще,
і серце б’ється, як колись.
Та щось підказує: ми їдемо
в той край, що всіх колись позве,
із усіма святами й бідами.
І вже не вернемось. Не ве…
Грудень 16, 2018, 23:07
Межі цієї не переступлю вже:
не обійму й коханим не назву.
Дзвінкої тиші словом не спаплюжу —
вгорнуся у завісу снігову.
А втім озвались — я вже і радію.
Всміхнулись — і розтанула печаль…
Ви мудрий: не дасте мені надії,
далекий: не підставите плеча.
Немов пташок у небо таємниче,
я відпускаю ямб або хорей...
А кішка задивилась на синичок,
і тулиться до теплих батарей.
Грудень 7, 2018, 0:44
Боюся трохи сповіді твоєї:
я ще з тобою, але вже далеко.
Зеленим хмелем поросли алеї,
втекла вода з надтріснутого глека.
Метаморфоза спершу й непомітна…
Вгортаються міста в тумани білі.
Посушені метелики по вікнах
і по кутках — нотатки пожовтілі.
Довіра обертається журбою,
піснями тиша, а дощі – снігами.
Нам ні в чому звірятися з тобою
по цей бік неживої амальгами.
Лиши як є. Бо і воно минає.
Іще колись нам перехопить подих
від слова, що у згадках пролунає,
від полум’я, що жевріє на сході.
Листопад 22, 2018, 19:46
Голос сьогодні стишимо,
Пом’янемо Поета.
Тоне його сильвета
В світлі щонайчистішому…
Голосом серця покличу я —
І відгукнеться тиша,
Горня, щонайдзвінкіша,
Музикою таємничою.
І з недосяжної далечі,
Звідки не чути ні слова,
Може, до берега чалячи,
Лодь припливе загадкова.
Легіт війне ароматами,
Тихо торкнувши вітрило…
Буде усе зрозуміло,
Тільки Поет — мовчатиме…
Скінчила 1.ХІ.18, День усіх святих (за католицькою традицією)
Листопад 1, 2018, 20:09
* * *
У нашої бабулі
Для ворогів є кулі,
А от для Вас — смаколики,
Солдатики-соколики!
* * *
Солдатику, соколику, синочку!
Коли солили ми ці огірочки,
То надихала нас єдина думка,
Щоб радісно було Тобі і хрумко!
* * *
Краще чується солдат,
Як поїсть смачний салат.
Проти раші, проти вати
Стане легше воювати!
* * *
Оці домашні помідорки
Вам нададуть таку могуть,
Що ґобліни усі та орки
Від Вас у Мордор утечуть!
* * *
На перший погляд, це просте варення,
Та в ньому сили криються страшенні,
Бо хто оцим варенням смакуватиме,
Від того ворог накиває п’ятами!
* * *
У ліках цих — не просто хімія,
В них сила криється козача.
Здоров’я з міццю незборимою
Вони дадуть Тобі, Вояче!
* * *
В суперовій цій термобілизні
Будеш Ти завжди в теплі, Вояче!
Бо її пронизує наскрізно
Наша вдячність і любов гаряча!
29.10.18
Жовтень 29, 2018, 10:20
Стрічка віршів
