Межі цієї не переступлю вже:
не обійму й коханим не назву.
Дзвінкої тиші словом не спаплюжу —
вгорнуся у завісу снігову.
А втім озвались — я вже і радію.
Всміхнулись — і розтанула печаль…
Ви мудрий: не дасте мені надії,
далекий: не підставите плеча.
Немов пташок у небо таємниче,
я відпускаю ямб або хорей…
А кішка задивилась на синичок,
і тулиться до теплих батарей.