*****
Знов жити осені несила —
Дощ зі сльозами навздогін.
Дерева поскладали крила
Й попритискалися до стін.
Туманом річка занедужа,
Затихне передзвін води.
А я люблю тебе ще дужче
І безоглядніш, ніж завжди.
Хай небо важче від бруківки —
Зважай лиш на тепло сердець,
Поки цвірінькає із гілки
Неперелітний горобець.
*****
Лада Миллер
Не робей
Опять осеннее бессилье –
Дождь со слезами пополам.
Деревья складывают крылья
И прижимаются к домам.
Река туманами болеет
Немеет звонкая вода,
А я люблю тебя сильнее
И беззаветней чем всегда.
Пусть небо ниже, ближе, строже,
Но ты мой ангел, не робей,
Пока на ветке врет безбожно
Неперелетный воробей.
Дані опрацьовуються...