Землякові

Коли на чотирьох жаских вітрах

Розп’ято сім’ї Криму та Донбасу,

Коли долають волонтери страх

І відстані на вбивчих східних трасах,

 

Коли усі гуртом плетуть сітки —

А не плітки — бабусі та дівчата,

Коли буває, що й чоловіки

Мовчати вчаться, щоб не закричати,

 

Коли від крові очманілий смерч

Країну тягне в прірву, в есесери,

Коли збирають не «собі на смерть»,

А на чиєсь життя пенсіонери,

 

Які тобі, земляче, сняться сни?

Які тебе виснажують тривоги?

За двісті кілометрів від війни,

За тисячі смертей від перемоги…

 

 

Жовтень 15, 2016, 10:01
Кількість переглядів - 42
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

2 коментарі до “Землякові

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)