З Лади Міллер “Яблуко”

Яблуко знайдеться — буде і привід упасти.
Ти моє яблуко-тиблуко, пристрасті пастка.
Встигнеш-достигнеш в десницю осінню живую.
Жити без тебе не можу — без тебе живу я.

 

Ввечері надто буває так боляче, прикро!
Дай скуштувати бочок, поки жовтень не викрав!
Соку благаю, розплескую срібло хмільне…
Ти — моє яблуко, я ж бо — ребро запасне.

 

Сад оживає, регоче, злітає із брами.
Яблучний вітер — та де там: завії, бурани!
Завтра зима, а поки що зберу про запас
Стиглих, щасливих, до смерті закоханих — нас.

___________

Оригінал:

 

Было бы яблоко — вызреет повод упасть.
Ты мое яблоко — тыблоко, гиблая страсть.
Спей же. Успеешь — уткнешься в ладонь сентября.
Жить без тебя не могу, а живу – без тебя.

 

Вечер — особенно страшно, особенно бо…
Дай пожалеть, надкусить ошарашенный бок,
Вымолить сок, расплескать, растерять серебро.
Ты – мое яблоко. Я — запасное ребро.

 

Сад оживает, хохочет, слетает с петель,
Яблочный ветер — какое там ветер – метель!
Завтра — зима, но пока соберу про запас
Спелых, счастливых, залюбленных до смерти — нас.

Жовтень 30, 2015, 13:26
Кількість переглядів - 10
Подобається - 2
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук