Я впізнаю цей рух у венах…

Я впізнаю цей рух у венах,

прискорене серцебиття,

завзяття, подив, одкровення,

і відкриття, і каяття…

 

Облиш, мій янголе, ці жарти,

мені ж, ти знаєш, не до них!

Із іскри створюєш пожар ти —

я ж не з наївних, не з дурних!

 

А ти ведеш його до мене

і двір заповнюєш бузком…

Так виграють його рамена,

що в серці віє холодком!

 

І теплі очі — надто теплі,

і весь мій досвід — мов ріка,

що забарилась коло греблі

і лиш по краплі витіка.

 

А третя молодість триває,

і розум — з серцем заодно:

без почуттів життя немає.

А це — воно.

 

 

 

 

Травень 7, 2018, 15:47
Кількість переглядів - 35
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)