Зачаїлись, між хвиль завмерши,
теплі зорі і місяць срібен…
Пам’ятаю, почула вперше:
«Я не той, хто тобі потрібен».
Днів шалених калейдоскопи,
що не зустріч — однак прощання.
Тропи сходжені, збиті стопи…
Де ж ти, серце моє й кохання?
Ми й відійдемо поодинці:
наче кулі — роки, meine Lieben*!
Знову інший говорить жінці:
«Я не той, хто тобі потрібен».
* meine Lieben — мої кохані
Дані опрацьовуються...