Очі, різьблені з криги,
інкрустовані каменем…
Ні тепла, ні відлиги
не бувало роками в них.
Очі змерзлого Кая,
очі лютої вічності,
хто вас любить-чекає?
Я сьогодні не ввічлива.
Я сьогодні нарешті
враз позбудусь прокляття:
утечу з-під арешту
в арештантському платті!
Хай там буде як буде:
і дороги не видно,
і не віриться в чудо,
і непевність набридла…
Утечу. Я так довго
планувала цю втечу!
Вчила мапи вітрів
і сприятливих течій.
Зимні очі — вериги,
їх лишити — не болісно…
Тільки б раптом крізь кригу
не проглянули проліски…
Ну, так! Escape! — і жодних проблем немає.
Оленко, дякую! Пішла читати, що таке ескапістська
Прекрасно і свіжо! Ескапістська лірика у чистому вигляді!