Ти пишеш вірші іншій жінці,
але читаєш їх мені.
Життя кужелиться в мобілці…
Сухий листок тремтить на гілці,
і ліс — у жовтому вогні.
А ти — про усмішку, про плечі,
про янголятко на плечі,
про помилки свої та втечі…
Туманом тягне понадвечір
і холоднечею вночі.
Все перемелеться на мливо,
на мудрі звички самоти.
А все ж розсудливість — зрадлива…
Дрижать дерева хворобливо,
у лісі — тиша, тиша, ти…