В гостях у хмельничан

Тут сніг розтав і квітнуть абрикоси —

на південь завітали ми, либонь!

Натхненно, дзвінко, солодкоголосо

Хмельниччина співає про любов.

 

А в нас крижинки в голосі не тануть,

тривоги озираються на Схід.

А там — багряно, а не золотаво,

а там — не тане прикордонний лід.

 

Там до ординців — сорок кілометрів,

і дихає у спину яничар,

там поряд фронт, де не врятують нетрі.

Прислухайсь — і почуєш сурмача.

 

Його сурма — гіркий безсонний заклик —

вливається у вірші та пісні…

Хмельниччино, хоч ти іще не Захід,

а все ж рідніша кровної рідні.

 

Співай же про кохання та довіру,

вливай мені у кров своє тепло!

Вже серце, скуте кригою допіру,

мов пролісок весняний розцвіло.

 

квітень 2018 р.

 

Січень 7, 2019, 14:34
Кількість переглядів - 5
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)