Ти виглядаєш смішно,
доле моя осіння,
щастя моє невтішне —
струси та потрясіння.
Наче позачасово —
просто-таки нікчемно.
Статок твій — гарбузовий,
в ступі — вода товчена.
Скрині твої порожні,
всохли твої дерева.
Трапиться подорожній —
жде його королева.
В тебе ж корона з листя —
курям на сміх та й годі!
Не зазіхне, не злися,
жоден порядний злодій!
Вітром листочок гнаний —
слово твоє нечутне,
мчиться туди, де, знаю,
всі почуття відсутні.
Дані опрацьовуються...