Плюшеві ведмеді й чебурашки
в кріслах повоєнної доби.
По сервантах — надбані скарби,
на серветках сірих бляклі чашки.
Келихи та вази кришталеві,
сухоцвіти з давніх юних літ,
мазі — лікувать радикуліт,
кволі стіни, вицвілі шпалери…
Підмурівок угрузає в землю,
сходинки хитаються й риплять.
Скільки тут проронено заклять
в неслухняну прірву глиноземну!
Будували прихисток натужно,
про достаток мріяли й комфорт…
Скільки тут розірвано аорт,
скільки спин підірвано й застуджено!
Так ведеться:
східці та паркани
час осипле пилом золотим.
Ми за ним слухняно полетим
з нами — сад, і річка, і кургани,
дім і дим…