Спогади

          …Бо в старості кохають тільки очі.

                                            Ліна Костенко

 

Те озеро було качиним —

вода недобра і брунатна.

А я любила Вас очима,

хоча й того було занадто.

 

На осінь небо повертало,

всихали трави і надії,

птахи у вирій відлітали

і дзвони били щонеділі.

 

Як і тоді, на східцях храму,

де йшли ми з Вами попід руку,

коли навіщось я обрала

на щастя Вас, а чи на муку…

 

А доля зачиняла браму,

у вени впорснувши отруту.

 

 

 

Вересень 5, 2019, 11:38
Кількість переглядів - 8
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

2 коментарі до “Спогади

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)