Ще раз про осiнь

Осінь як осінь. Лиш небо розідране вщент,

лиш без угаву щодня поливає дощем.

Липовим листям устелено стежку і двір,

та не прощаємось, літо, з тобою, повір!

 

Буде не раз нам даровано липи в цвіту,

сонце і зливи, і стежку таку ж золоту.

Нашу любов, мов коштовний шедевр Фаберже,

Янгол мрійливий для нас до весни збереже.

 

Листопад 28, 2015, 21:31
Кількість переглядів - 32
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)