Про байдужість

Я метил крестиком их вперемешку с болью…

С.

Я хрестиком укрила всі полотна:
що слово, то і хрестик, то і чорний.
Слова твої порожні та холодні,
рядно — мов кладовище рукотворне.

 

Мовчи тепер, німій, не мій герою:
безпристрасна я стала й нечутлива.
Захоплений вибагливою грою,
хоч мить в тій грі —
хоч ТИ —
чи був щасливим?!

 

Були слова — суцільні стануть жести.
Даруй жінкам цілунки, вірші, ружі…
Життя уже не вистачить — довести,
наскільки одне одному — байдужі!

Жовтень 15, 2015, 13:59
Кількість переглядів - 9
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)