Поклич мене, і я приїду!
Від учорашньої жури
вмить не залишиться і сліду,
зневіру виметуть вітри.
Поклич мене на стиглі вишні,
на теплі води, на гриби,
печалі нинішні й колишні
і грім з минулої доби!
На сніг колючий, сон тривожний,
на біль, на радість, на біду —
поклич на все, на що лиш можна,
і я почую! Я прийду,
щоб розігнати сивий смуток
і хмар непрохану орду…
Лиш розірви мовчання пута —
І я прийду.
Я ніби почула Твій голос, Ларисо! Звучить як замовляння — поетичне…