Тюльпани вмирали мовчазно і тяжко,
їм наче душа відлітала від тіла…
Слова пелюстками спадали. А я ж бо
цього не хотіла.
Останній букет… Бо коли є початок,
то є і кінець — як вигнання із Раю…
Я слів та пелюсток посушений взяток —
Ретельно збираю.
Минають хурделиці, тануть замети,
риплять по кімнатах застуджені шафи…
Останній букет — то непевна прикмета,
що час вирушати.
Дані опрацьовуються...