На стежці цій колись я упаду
на повному ходу
і, може, голови не підведу —
хай краще ти не знатимеш цього.
Бо стежка в’ється вільна і стрімка,
і на кермі рука,
і в небі птах, і гуркіт літака…
і, може, не сьогодні,
не сього…
На стежці цій колись я упаду
на повному ходу
і, може, голови не підведу —
хай краще ти не знатимеш цього.
Бо стежка в’ється вільна і стрімка,
і на кермі рука,
і в небі птах, і гуркіт літака…
і, може, не сьогодні,
не сього…
Ви мусите увійти, щоб коментувати.