Майдан 30 листопада 2013 р.

Нам нікуди іти — за нами Україна,

обкрадена, німа, скривавлена земля.

І ми вже, як батьки, не станем на коліна,

бо попіл праотців серця нам спопеля.

 

Ми знову, як колись, із тьмою наодинці:

на варті стоїмо, неначе на війні.

Супроти нас — кати, озброєні ординці,

а все, що є у нас, — звитяга і пісні.

 

Звитяга і пісні, надії на майбутнє,

і злидні матерів, і віра, і любов.

Ми вірили, що це — важливе, дійсне, сутнє,

та сипле перший сніг, прикривши першу кров.

 

Нас ніч оповила і душить поодинці,

та прах Вітчизни знов нам стукає в серця:

Тримаймося, брати! Тут завжди українці

стояли до кінця, стояли до кінця.

Листопад 28, 2015, 22:05
Кількість переглядів - 29
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)