Лиш любов

Осінь-маркітантка очі мружить,
мідяків витрушує торби.
В споришах пасуться голуби,
киця обережно п’є з калюжі.

 

Тихий жовтень. Ще тихіша ліра,
хоч гармат не чути з далини.
Перемир’я, сьомий рік війни,
мирний тил, утома і зневіра…

 

В соннім дощовім амфітеатрі
глухне шал звитяг і перемог.
Над садами стелеться димок,
скумпії палають, наче ватри.

 

Мрії тут збуваються нескоро…
Будь зі мною. В ці мінливі дні
світ – хиткий, непевний, і мені
лиш любов – надія і опора.

 

Scumpia

Листопад 2, 2020, 17:39
Кількість переглядів - 10
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)