СКРИПАЛЬ
Звуки найтоншої виточки
зісковзували з плеча,
наче сплітав він ниточки
із сонячного ключа.
Лежала на скрипці щока іще,
тремтіла іще рука,
і звук хапавсь, потопаючи,
за соломинку смичка.
Так нотою павутинною
він звужував щемний жаль,
що скрипка здавалась міною,
і він її розряджав.
__________
__________
Иван Елагин
СКРИПАЧ
Звуки тончайшей выточки
Соскальзывали с плеча,
Как будто тянул он ниточки
Из солнечного луча.
Лежала на скрипке щека еще,
Дрожала еще рука,
И звук всплывал утопающий
За соломинкою смычка.
И ноту почти паутинную
Он так осторожно сужал,
Что скрипка казалась миною,
Которую он разряжал.