Іван Єлагін. ” Нема ні гніву, ні образи…”

*****

 

Нема ні гніву, ні образи:

Росія — тінь, і серце — теж.

Суглоби зламані всі разом

у міст і сіл — куди не йдеш.

 

Тече вщент виплакане небо

під двері у чужі краї…

То Кремль — то громіздка амеба

скрізь тягне щупальця свої!

 

Дроти колючі, розірвіться!

І прикордонний стовп, звались!

В ліси литовські, польський випас

стікай же, войовничий слиз!

 

Можливо, вийдеш ти за межі,

заповниш світ мертвотним днем

і станеш кізяком ведмежим,

і висохнеш — і ми зітхнем.

 

 

* * *

О, нет ни гнева, ни обиды:
Россия – тень, и сердце – тень,
И все суставы перебиты
У городов и деревень…

Течет исплаканное небо
К чужой стране, к чужим дверям…
То Кремль – гигантская амеба –
Вытягивается к морям!

Рвись, проволока на заставах,
И пограничный столб – вались!
В лесах литовских, в польских травах
Теки, воинственная слизь!

Быть может, выйдя за пределы,
Заполня мир, ты сгинешь в нем,
Ты станешь грязью поределой –
И высохнешь – и мы вздохнем…

 

1939  

 

Лютий 4, 2019, 13:35
Кількість переглядів - 0
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук