Холодне літо

Жити під гаслом «чудес не буває»,

слухати співи дощів безупинних,

перебирати перлини-слова, і

заново світ сотворяти із піни.

 

Зимно на серці. І стіни не гріють —

так каламутно, тривожно та в’язко.

Літо, мов пані огрядна, старіє:

пудриться, охкає, терпить фіаско,

 

та не здається, і вперто фарбує

губи побляклі яскраво-червоним,

пряно та солодко пахнути буде

свіжим парфумом лілей та півоній.

 

Тільки під вечір тремтить безпорадно

вулиць промоклих одежа благенька…

Тьмяна кімната, сире простирадло —

і горошин під периною жменька.

 

2010

Лютий 1, 2016, 17:58
Кількість переглядів - 113
Подобається - 3
Дані опрацьовуються...

2 коментарі до “Холодне літо

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)