Тринадцятий травень

1.

Дванадцять років — як дванадцять місяців:

у кожного свій норов був і колір.

Ми й не гадали, скільки в них поміститься

очікувань, вагань, жадань, докорів,

 

нічних дзвінків, нервових недомовок,

пекучих сліз, листів, присвячень, зречень…

Ми й слово те відправили у сховок:

любов погано в’яжеться до втечі.

 

Тож не картай, що сад мій знову квітне,

що ваблять зорі і душа співає,

що хтось мені всміхається привітно,

і я йому у відповідь киваю.

 

2.

Цей травень — не тринадцятий, а перший:

ніколи досі так не пахли квіти,

так соловейко не співав довершено,

дерева так не вміли гомоніти.

 

Заграви — театральні, як вистави,

а кожен дощ — буремна тепла повінь!

І ти нічого їм не протиставиш —

що можна протиставити любові?

 

 

Серпень 1, 2018, 5:29
Кількість переглядів - 20
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)