Достатньо й Вашої присутності…

Достатньо й Вашої присутності

у цій добі — одній на всіх,

аби спалахували сутінки

і мерехтів яскравий сніг.

 

Аби теплішало і тануло,

співалось, мріялось, моглось.

Аби не каменем — літа мені!

Аби жадалось і велось…

 

Дні пролітають, наче потяги:

тривожний сон, ранковий чай.

І провідниці заклопотані,

й ніде ніхто не зустріча.

 

Пробігли пагорби та урвища,

міста та села пронеслись.

І звуки музики — бравурні ще,

і серце б’ється, як колись.

 

Та щось підказує: ми їдемо

в той край, що всіх колись позве,

із усіма святами й бідами.

І вже не вернемось, never…

 

 

Грудень 16, 2018, 23:07
Кількість переглядів - 6
Подобається - 1
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)