Дощовий вечір

Вмикаються поволі ліхтарі —

раптовий дощ перетворивсь на вечір.

Химерними здаються звичні речі

о сутінковій дощовій порі.

 

Тут літепло розлито по стежках,

отари синіх хмар пливуть за обрій.

Тут яблуні врожай плекають добрий

і плине ніч, легка й не гомінка.

 

На варті  покотилівські дуби —

три велети  суворі й темнолиці —

тримають небо, ловлять громовиці,

боронять від юрби і від журби.

 

А десь на Сході йде кривава січ

за землю цю, плоди її  та надра.

Орда повзе  і зазіхає знагла

на ці  стежки, і літепло,  і ніч.

 

Виття сирени тишу розітне:

поранених відвозять до шпиталю.

А я питаю (в кого я питаю?!),

коли, коли біда оця мине?

 

Дощ

 

 

 

 

Червень 10, 2017, 21:25
Кількість переглядів - 18
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)