І сьорбає, і плямкає, і давиться дощем
пащека ночі дика й неохайна.
А галасу й гармидеру — мов полчище пащек,
і жерти їм приспічило негайно.
Так торохкоче мискою, так слиною стіка,
хоч варива у неї досхочу є!
Так плюхає, так хрумкає, вовтузиться в кістках!
Ще й хижо позирає на вікно: когось шука…
А я лежу й не сплю.
А я все чую.
Дані опрацьовуються...