Дощ сіється, мов сіль на рану…

Дощ сіється, мов сіль на рану.
Безсилий вечір відгорів,
і хижо зиркають з туману
безсонні очі ліхтарів.

Живи у маячні щоденній,
де чорт – не чорт
і брат – не брат –
яких діждавшись епідемій?
Яких тривог?
Яких утрат?