Чорним по білому пише зима
книгу премудру свою:
вірш про любов, детектив і роман,
кілька нотаток про сніг і туман
і — про відвагу в бою.
Звичний уже колообіг подій,
тільки вражає ізнов:
кров’ю по снігу — немов по воді —
пишуть про смерть і війну молоді —
пишуть старі про любов.
П’ята зима забирає ясир
посеред зради і змов.
«Градами» мордорський пише упир…
Пишемо ми — про надію та мир,
про перемогу й любов.