В тумані

Туман – п’ять крапель молока
на склянку із водою.
Ніч заколише, мов ріка,
напоїть, нагодує:
Січень 5, 2018, 13:24

Грудневе

Поки відзначали і втрачали,
жовтень у гарячці догорів.
Мрячна ніч розчісує дощами
золоте волосся ліхтарів.
Грудень 17, 2017, 13:10

Старі дачі

Плюшеві ведмеді й чебурашки
в кріслах повоєнної доби.
По сервантах — надбані скарби,
на серветках сірих бляклі чашки.
Вересень 2, 2017, 21:30

Літа

От якби літо – як яблуко: вже на полицях
понад півсотні зібрала б – духмяних, яскравих!
Візьмеш до рук – і згадаєш усміхнені лиця.
Блисне червоним – і гримнуть далекі заграви.
Червень 11, 2017, 7:45

Полуниці

Кочові племена полуниць у старім саду
потерпають від наступу дикого винограду.
І коли після дріб’язку справ я до них прийду,
шурхотітиме листя, ганьбитиме людську зраду.
Травень 23, 2017, 18:34

Будинок мій

Будинок мій мене переживе —
не трісне і не втратить рівноваги,
коли в нім панство з’явиться нове
й мінятимуться мешканців ватаги.
Лютий 7, 2017, 10:40

Підводне

Мій батискаф, кімнатка в десять метрів,
занурюється в осінь дощову.
І я у ній крізь денні жовті нетрі,
крізь довгі ночі похапцем пливу.
Грудень 27, 2016, 22:19

Вранішнє

Все стихи однажды уже были.
Слоем пепла занесло их, слоем пыли
Замело, и постепенно их забыли...


Юрий Левитанский



Перший ранок нового року.
Дослухаюсь до відчуття.
Що ж ти, Часе, береш з наскоку
частки мого життя?
Січень 1, 2016, 9:16

Підслухана розмова


Білий чайник у змові із білим обігрівачем:
край вікна вони в парі стоять
і весь час белькочуть —
чи про те, як шибки поливає нічним дощем,
чи про те, що у грудні
безжалісно довгі ночі.
Грудень 25, 2015, 0:42

Хата скраю

З упертістю, вартою кращого застосування,
я хату будую — як ластівка — в’юсь над гніздом.
Між лихом колишнім і щастям долаю кордон.
Терпляче, завзято, приречено — наче востаннє.
Жовтень 29, 2015, 11:23

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)