Безсезоння

Як почуваюся? Білкою в колесі, білкою…

Котиться колесо стрімко крізь осені й весни.

Час вираховую п’ятницями й понеділками:

дні безсезоння облудні, пусті, безсловесні.

 

Знову без мене зів’яли шафрани та проліски.

Начебто вчора принишкли вітри й заметілі —

а під вікном уже чваняться ружі породисті,

а край дороги вже клени стоять пожовтілі…

 

Як почуваюся? Нігтики стерлись об колесо.

Не зупинитись, не вийти і не роздивитись.

Тішуся тільки мінливістю та випадковістю:

нібито сплю і комусь намагаюсь приснитись.

 

Та розбуди, доторкнися —

й відступиться марево.

Що ті колеса! Давай прогуляємось пішки!

З гілки на гілку стрибає руденька сестра моя…

Доброго ранку, мала! Ми принесли горішків.

 

2013

Лютий 1, 2016, 17:36
Кількість переглядів - 46
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)