Усміх теплий, слово рідне
в березневій завірюсі…
Чорна ніч розтане, зблідне,
зблисне місяцем у вусі.
Новорічно-ялинково
мерехтить позлітка вулиць:
Березіль, Сумська, ляльковий…
Сяє місячна підкова…
Вечір добрий! Ми вернулись.
Повернулися по себе:
тут колись ми вже блукали.
Ви — у квітні, я — у серпні,
верхи, різними стежками.
Перетнулися стежки ті,
Гляньте ж! — ой, не випадково
в крижаному оксамиті
золота блищить підкова!
2013