Березнева пiдкова

Усміх теплий, слово рідне

в березневій завірюсі…

Чорна ніч розтане, зблідне,

зблисне місяцем у вусі.

 

Новорічно-ялинково

мерехтить позлітка вулиць:

Березіль, Сумська, ляльковий…

Сяє місячна підкова…

Вечір добрий! Ми вернулись.

 

Повернулися по себе:

тут колись ми вже блукали.

Ви — у квітні, я — у серпні,

верхи, різними стежками.

 

Перетнулися стежки ті,

Гляньте ж! — ой, не випадково

в крижаному оксамиті

золота блищить підкова!

 

2013

Лютий 1, 2016, 17:44
Кількість переглядів - 33
Подобається - 0
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук

Переглянути всі вірші автора (за датою)


Переглянути всі вірші автора (за абеткою)