Чарівне запустіння. Покотилівка-2017.

«Чарівне запустіння», — як назвав колись моє подвір’я один знайомий харківський поет. Втім знімки з телефону тішать око дуже реалістичною передачею кольорів.

З мініатюрного «ставка» під маленькою вербою час від часу долинає кумкання жабеняти. На дощ… Стежками вночі мандрує їжачиха з маленькими їжаченятами.

Арка з трояндами, клематисами і ліхтарем є для мене брамою до власного раю, де вщухають роздратування й біль, зменшується тривога.

Іноді я не розумію, як би я могла жити без свого саду, без кремезних дубів-охоронців, велетенської старої берези та древньої липи, які оточують мій двір з усіх боків і бережуть спокій мешканців і мій.

 

 

IMG_20170713_124442-1 DSC_2569IMG_20170713_124551-1IMG_20170506_182004

Липень 15, 2017, 20:29
Кількість переглядів - 35
Подобається - 5
Дані опрацьовуються...

Напишіть відгук