Марія Маркова
Жимолость
Виросла жимолость, щоб від будинку важкого,
від корабельного крену відхлинуть, піти.
Щоби здригатися і розпадатись від грому,
пінно цвісти.
Згодом вона під собою весь дім поховає.
Буде під вітром зелена гойдатися рать.
Іншого їй не залишиться в цілому раї —
лиш відбирать.
Так відбери ж цей кораблик — не дам йому ради!
Швидше, допоки не знявся смертельний борей!
Щоби зімкнулись під гребнем дев’ятого саду
стулки дверей.
Мария Маркова
Жимолость
Выросла жимолость, чтобы от тяжести дома,
от корабельного крена отхлынуть, уйти.
Выросла вздрагивать и распадаться от грома.
Пенно цвести.
Время спустя она дом под собой похоронит.
Будет под ветром сминаться зелёная гладь.
Ей ничего не останется, видимо, кроме
как отбирать.
Так отбери у меня, провожающей взглядом,
тонущий этот кораблик сейчас же, скорей,
чтобы сомкнулись под гребнем девятого сада
створки дверей.
Дані опрацьовуються...